Методика викладання:
Опис власного педагогічного досвіду:
Перша прикмета освіти – знати минуле і сучасне свого народу.
Іван Франко.
Методична проблема: « Формування національної свідомості учнів крізь призму вивчення історії малої батьківщини.»
Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. Історія України починається з історії роду, виховання шанобливого ставлення до історії рідного краю, прагнення досліджувати його минуле, зберігати пам’ять про нього.
Почуття любові до малої батьківщини неодмінно будуть стосуватися Батьківщини – України, будуть важливим чинником формування активної життєвої позиції підростаючого покоління.
Утвердження народних традицій, пошуки нових педагогічних умов, найефективніших форм та методів роботи з формування національної свідомості кожного учня - це актуальне завдання нашого часу, яке потребує теоретичної та методичної розробки і, головне, - впровадження в практику роботи сучасної української школи.
Справжні патріоти формуються в активній практичній діяльності , яка поліпшує умови життя в рідному місті, підвищує матеріальний і духовний рівень народу. У національно-патріотичному вихованні провідне значення має активність учня, його бажання вдосконалювати себе, вивчати відповідний матеріал.
Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти).
Є ґрунтовна теоретична база, яка створювалась впродовж тривалого часу. Зокрема, питання українського національного менталітету розглядали:
М. Грушевський, Г. Сковорода, П. Чубинський. На особливостях розвитку національної свідомості та самосвідомості учнів акцентували увагу такі вітчизняні педагоги, як Г. Ващенко, О. Дорошкевич, О. Духнович, П. Куліш, С. Русова, І. Дзюба, В. Дончик, та ін.
Різноманітність форм і засобів краєзнавчої роботи при оптимальному забезпеченні сучасною методикою робить її важливим засобом реалізації обраної методичної проблеми.
Розглянемо питання, що таке «національна свідомість».
Національна свідомість - це сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.
Складові національної свідомості:
- сприйняття оточуючого світу та ставлення до нього;
- усвідомлення національно-етнічної належності;
- ставлення до історії та культури своєї національно-етнічної спільноти;
- ставлення до представників інших націй і національностей;
- патріотичні почуття та патріотична самосвідомість;
- усвідомлення національно-державної спільності.
На уроках історії, з метою формування в учнів дослідницьких умінь, поєдную інтерактивні, аудіовізуальні і мультимедійні технології. В своїй практиці застосовую такі нестандартні форми уроків: урок-семінар, урок-практикум, уроки-рольові ігри, урок-гра "Що? Де? Коли?", урок-бесіда «За круглим столом", урок-диспут. Серед методів інтерактивного навчання найчастіше використовую такі: “Займи позицію”, “Навчаючи-вчуся”, “Мікрофон”, робота в малих групах, “Мозковий штурм”. Найефективнішою вважаю технологію продуктивного навчання.
На основі власного практичного досвіду роботи в школі можу стверджувати: сучасне нації, в якому сходяться майбутнє і минуле, потрібно розглядати тільки в поєднанні з краєзнавчими матеріалами, що стосуються конкретних тем при вивчені історії.
Розглянемо приклади.
Урок у 5 класі за темою «Що таке речові історичні джерела» проводжу на базі шкільного музею декоративно-ужиткового мистецтва Лубенщини, маючи змогу практично розкрити тему, а саме: демонструю посуд (глечики, ложки), учні розглядають його орнамент; знайомляться з особливостями орнаментів вишиванок Лубенщини, порівнюють з вишиванками інших областей України, за одягом людей визначають соціальний рівень людини, практично випробовують техніку прядіння. Такі уроки проводжу і в старших класах з теми «Розвиток культури України».
При вивченні теми " Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого (Історія України, 7 клас) розглядаю питання проведення реформ, при цьому наголошую, що наше місто Лубни було засноване за наказом князя Володимира у 988 році, як одна із оборониих фортець. На презентаційних слайдах показую вигляд старовинних Лубен та сучасного міста, а саме, Володимирський майдан та пам'ятний знак Володимиру - місця, добре знайомі кожному лубенцю.
Цікавими для учнів 8 класу є уроки з теми «Українські землі в першій половині XVII століття», де вони на презентаційних слайдах можуть побачити вигляд Лубен ХVІІ ст. та порівняти з сучасністю; розглянути події славної козацької доби. Історія нашого міста тісно пов’язана з іменами Северина Наливайка, князів Вишневецьких. Саме в Лубнах був збудований один із найкращих в Європі замків Яреми Вишневецького. Сам Ярема був батьком польського короля Міхала Корибута Вишневецького, який, можливо, якраз і народився в Лубнах (1640). І хоч сам Ярема у 19 років став католиком, його мати, Раїна Вишневецька, у 1619 році на свої кошти заснувала під Лубнами Мгарський Спасо-Преображенський монастир, який відомий далеко за межами України.
При проведенні практичних занять у 6 класі використовую метод порівняння. Наприклад: Завдання: Порівняйте вірування стародавніх(єгиптян, греків, римлян, та інш.) з віруванням сучасних українців. Такі уроки розкривають як творчий потенціал учня так і його знання з теми.
Урок на тему: "Велика Вітчизняна війна"(Історія України, 11клас) проводжу у Лубенському краєзнавчому музеї. Зосереджую увагу учнів на тому, що з окупацією всієї України було окуповане й наше місто, а саме: німецька влада установила окупаційний режим, який з 1 вересня 1942 р. набув форми гебітскомісаріату. Місто стало центром Лубенського гебіту. За час окупації в Лубенському районі було вбито близько 13500 осіб, у тому числі 2100 дітей. 16 жовтня було ліквідовано єврейське гето. На території сучасної школи №10, де ми навчаємось, був створений концентраційний табір для військовополонених. Розповідь дублюється презентаційними слайдами, після чого учням пропонується виконати ряд завдань, які викликають більшу зацікавленість темою. Учні активно долучаються до обговорення, висловлюють власні думки. Такі уроки сприяють формуванню національної свідомості та вихованню патріотизму на прикладах історії рідного краю.
Як класний керівник 7 класу проводжу виховну роботу, спрямовану на формування національної свідомості, на місцевих прикладах: виховна година «Історія Лубенської школи №10», яка сприяла підвищенню іміджу школи та поваги до її історичного минулого; розробила цикл бесід та уроків мужності, присвячених подіям на сході України. Провела вечір пам’яті лубенців - учасників АТО «Герої не вмирають».
Як керівник шкільного історичного музею залучаю учнів до дослідницької роботи: оновлено стенди, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни, в процесі виготовлення матеріали «Лубенці - учасники АТО».
Своїм найвагомішим здобутком вважаю формування в учнів причетності до долі власної держави, формування громадянської свідомості, усвідомлення себе Громадянином.