Цикл уроків з теми "Київська держава( Русь - Україна) наприкінці Х - у першій половні ХІ ст."

УРОК 1

(Історія України 7 клас)

Тема: Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого

    Очикувані результати:

       Учень/учениця:

• показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князя Володимира Святославовича;

• характеризує роль князівської влади в політичному устрої Русі; в історії рідного міста - Лубен;

• визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України);

• висловлює судження та аналізує внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;

• називає роки правління князя Володимира Великого; рік запровадження християнства як державної релігії;

• тлумачить поняття «християнство»,"реформа", "фортеця", "зовнішня політика", "внутрішня політика".

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Компетенції учнів:

інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова.

           Хід уроку

І.  Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань

Завдання

1. Який народ був засновником Київської Русі? Де він розселився  у V ст? ( Робота з картою біля дошки)

2.  Коли виникла Київська Русь, за якого князя?

3. Виконання індивідуальних завдань: на дошці накреслити схему державного устрою Київської Русі ( 1 учень); написати у хронологічній послідовності імена перших князів Київської Русі.( 2 учень)

Діти виконують завдання  - учитель перевіряє домашне завдання - учні зачитують свої замітки до історичного журналу "Святослав Хоробрий".

III. Вивчення нового матеріалу

        Учитель.   Перед вами імена перших князів Київської Рус. Кожен з них мав прізвисько. Пригадайте їх. Чому так називали князів? Сьгьдні ми познайомимося ще з одним князем Київської держави - Володимиром. Він теж мав своє прізвисько, навіть три: Володимира народ "охрестив" Ясним ( Червоним, Красним) Сонечком, церква  - Святим, історики - Великим. 

    Після  смерті  Святослава  у  Києві  спалахнули  міжусобні війни між його синами: Ярополком Київським, Олегом Древлянським,  Володимиром  Новгородським.  Останній  переміг  своїх братів і став Великим князем Київським та одноосібним правителем держави. Дитячі та юнацькі роки князя Володимира оспівані в билинах нашого народу. ( презентаційний слайд, фото Володимира Великого)

       ( фото з презентації).

Робота з історичним джерелом.

    Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А. Ладинського "Як пав Херсонес".

 Учень

    « Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса.    Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.»

    Учні опрацювавши документ, відповідають на запитання:

1. Якими рисами наділяє автор Володимира?
2. Знайдіть в тексті опис символа Київської Русі?
3. Що це за символ?

    Робота з атласом

Користуючись історичною картою «Київська держава в останній чверті Х — першій третині ХІІ ст.»,

простежте основні напрямки зовнішньої  політики  князя  Володимира  і  складіть  узагальнюючу схему:

Завдання

1.  Перегляньте  інформацію  атласа  і  доведіть,  чи  заперечте,  що Київська Русь за роки правління Володимира перетворилась на імперію.

2.  Чи був Володимир завойовником?

Робота з підручником

Опрацювати текст підручника і скласти таблицю «Реформи князя Володимира».

Робота з літературним джерелом.

Біля княжої палати

Зеленіє княжий сад,

Попід липами густими

Стали ідоли у ряд.

Ідол Волоса, Перуна,

Ось Сворожич, там — Стрибог,

А за ними найщедріший – Дажбог.

1.  Ідоли яких богів були поставлені у княжому дворі?

2.  Які сили природи вони уособлювали?

3. Чому Володимир запровадив  нову релігію?

            988 рік є значимим і в історії нашого міста.  Саме в цей рік Володимир Святославович заснував Лубни,  як одну із фортець Посульської оборонної лінії для захисту Київської Русі від нападів татаро - монгольського племен.

 Робота з історичним джерелом.

          «І мовив Володимир: “Недобре, що мало градів біля Києва”, й почали ставити городи по Десні, і по Острі, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І почав набирати мужів кращих від слов’ян, і від кривичів, і від чуді, і від вятичів, і ними заселив гради, бо була війна з печенігами, і воював з ними, і перемагав їх.»

 Фортеці будувалися по берегах річки Сулі й утворювали ланцюг оборонних форпостів.

        До речі,  відомо, що перші поселення поблизу Лубен з'явилися ще в неолітічну добу - в урочищі Лиса Гора у ІV тис.. до н. е. Назва міста, яка іноді в стародавніх писемних джерелах звучить як «Лубни», вірогідно походить від заняття його мешканців - виготовлення луб'яніх витворів.

        Історія свідчить, що місто справно виконувало свою оборонну місію, багато разів горіло, але дякуючи багатій природі - лісам, озерам, річкам - населення міста ніколи не зазнавав повного винищення. ( демонстрація презентації),( фото "Старовинні Лубни" з презентації ).

    Як ви вважаєте, реформи, що проводив Володимир, змінили державу?

Закріплення вивченого проходить у формі гри "Міцний ланцюжок":

     учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.

 Князь Володимир:

 Закінчив……………(об’єднання слов’янських племен).

 Підкорив…………...(вятичів, радимичів).

 Переміг…………….(печенігів).

 Побудував…………(міста-фортеці, Десятинну церкву).

 Заснував…………..(м. Володимир-Волинський, м. Переяслав).

 Упорядкував………(управління державою).

 Прийняв…………….(християнство).

 Укріпив……………..(давньоруську державу).

 Розвивав…………..(культуру, освіту, торгівлю).

 Чеканив…………….(злотники, срібники).

Підсумки уроку.

Домашнє завдання.

1.  Опрацювати матеріал підручника.

2.  Написати твір «Якими були наслідки прийняття Руссю християнства?»

Урок 2

Тема: Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого.

 Очикувані результати:

    Учень/учениця:

• показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князя Ярослава Мудрого;

• характеризує роль князівської влади в політичному устрої Русі; в історії рідного міста - Лубен; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти;

• визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; 

• висловлює судження та аналізує внутрішню й зовнішню політику Ярослва Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; запровадження правових основ розвитку держави;

• називає роки правління князя Ярослава Мудрого;

• тлумачить поняття:"тіун", " холоп", "закуп",  «мозаїка», «верстви», .  

Тип уроку: урок – пошук.

Компетенції учнів:

інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова.

Хід уроку

І. Організація учнів класу

Ми знову зібралися, щоб продовжній відкривати для себе таємниці історії.

Епіграфом нашого уроку візьмемо слова літописця Нестора:

 «Володимир землю зорав і розм ’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих, а ми пожинаємо, учення приймаючи княже».

                                                                                                                                               «Повість минулих літ»

ІІ.    Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання Учитель. Для перевірки домашнього завдання я пропоную вам дати відповіді на питання вікторини«Кому належать слова?»

1.      «Тепер тільки узнав Бога істинного» (Володимир Великий).

2.      «Хочу на Ви іти» (Святослав).

3.      «Я, сину, пізнала Бога і радуюся, а коли й ти пізнаєш Бога, то почнеш радуватися» (Ольга).

4.      «Се почнемо повість оцю. Після потопу - бо троє синів Ноєвих, Сим, Хай і Яфет, розділили між собою землю» (Нестор).

5.      «Хай це буде матір’ю городам руським» (Олег).

6.      «Як заладиться вовк по вівці, то переносить усю отару, якщо не вб’ють його» (Древляни).

Розмістіть події за номерами у відповідні колонки:

Олег                   Святослав                    Володимир

1.      Заснував першу школу на Русі.

2.      Знищив хазар.

3.      Хрестив Русь.

4.      Заснував місто Переяславець.

5.      Запровадив прикордонну службу на Русі.

6.      З його черепа хан печенігів зробив чашу, з якої пив вино.

7.      Запровадив сигналізацію димом про прихід ворогів на Русь.

8.      Убив Аскольда і Діра.

9.      Перед тим, як напасти на ворогів, завжди попереджав: «Іду на Ви!»

Відповідь: Олег - 8; Святослав - 2, 4, 6, 9; Володимир - 1, 3, 5, 7.

ІII. Мотивація навчальної діяльності.

IV.    Повідомлення теми та мети уроку

    Роки князювання цього правителя - час найвищого розвитку та найбільшого піднесення Київської Русі.

Усі свої зусилля спрямував він на продовження справи Володимира - посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Він бував не стільки князем-дружинником і князем-завойовником, скільки князем будівельником і князем-просвітителем.

Час його правління збігся з періодом внутрішнього освоєння та утримання величезних територій, приєднаних князями- попередниками, що вимагало не тільки якісних змін у внутрішній і зовнішній політиці, а й іншого типу державного правителя.

V.  Вивчення нового матеріалу

Робота над формуванням історичних понять

Огнищанин - головний управитель княжого двору, боярин.

Під’їзний - збирач оброку.

Тіун — господарський управитель княжого дому. Смерд - селянин, що володіє земельним наділом і сплачує князю данину.

Холоп - селянин, що не мав свого господарства і знаходився у повній залежності від феодала.

Закуп - селянин, що потрапив у залежність від феодала, беручи в нього позику («купу»).

    Учитель. Як відомо з історичних джерел, на Русі високого цінували книгу, називали її «восьмим дивом» Світу» і вважали поводирем у житті.

«Окраса для вояка - зброя, для корабля - вітрила, а для праведника - читання книг», - писав літописець. Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софіївському соборі в Києві. На думку дослідників, бібліотека нараховувала до 950 томів.

Перша частина імені Ярослав походить від назви давньослов’янського бога Сонця - Ярила, що означає палкий, буйний, енергійний. Друга частина пояснення не потребує - слава є слава.

Робота з портрнтом " Ярослав Мудрий"( презнтаційний слайд)

Запитання до учнів:                                               

- Кого ви бачите на портреті?

- Опишіть зовнішній вигляд князя ( суворий, пишно вбраний, сивочолий, глибокий погляд)

- Якою людиною міг бути князь? Які мати риси характеру?

Будуємо  схему:

                        Ярослав Мудрий

  пишно вбраний                       сміливий

    сивочолий                                суворий

глибокий погляд                      агресивний

З «Повісті минулих літ» ми дізнаємось:

«Любив Ярослав книги, читав часто і вдень, і вночі І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони силу-силенну, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибоко мудрості...»

Любов Ярослава до вченості та мудрості, його бажання внести княже світло в уми русичів дали привід прийдешнім поколінням наректи його Мудрим.

Пригадаймо, як проходило престолонаслідування за київських князів Олега, Ігоря, Святослава та Володимира і порівняємо з принципом престолонаслідування за часів Ярослава Мудрого.

Принцип престолонаслідування в Київський державі, що діяв до 1054 року

Батько -------  Старший син  ---------Середній син -------- Молодший син

Принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим

Батько

Старший син            Молодший син

                                                                    Син

З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу?

    У нас в гостях князь Ярослав. Ми маєте змогу вислухати його історію, поспілкуватися з ним, зробити зауваження. ( презентаційний слайд, фото Я. Мудрого)

«Батька свого, Володимира Святославовича, я бачив рідко, оскільки він постійно перебував у походах і був зайнятий державними справами. Матір свою, Рогніду, як завжди розумів, підтримував її, хоча батько взяв собі в жони Анну, візантійську принцесу.

Стосунки мої з батьком були холодні, багато вчинків його я не схвалював, засуджував. Спочатку я

був намісником на ростово-суздальській землі, а потім на новгородській.

Я не хотів коритися йому, відмовлявся сплачувати данину. Та смерть батька в 1015 році стала початком боротьби за владу між його синами. Влада засліпила Святополка, і він підступно вбив Бориса, Гліба, Святослава.

На річці Альта я переміг Святополка Окаянного, хоча йому допомагали поляки і печеніги.

У 1019 році став я княжити в Києві .3 Мстиславом ми домовились: землі на захід від Дніпра відійшли мені, а на схід - до Мстислава. У 1036 році брат помер, і я всі землі об’єднав.

Мирні справи, а не війна були моїм покликанням. Цим я наслідував княгиню Ольгу.

Та воювати все ж таки доводилося - треба було захищати рідну землю від проклятих печенігів.

Я будував укріплення на південних кордонах, зводив міста по Русі: Юр’єв, Корсунь, Треполь.

Та цього було недостатньо. У 1036 році орда печенігів оточила Київ. Заручившись підтримкою варягів, ми дали бій. Печеніги були розбиті, а на місці перемоги ми спорудили в 1037 році церкву Святої Софії. Тут проводились не лише богослужіння, а й урочисті заходи і церемонії. Ця 13-банна будівля (символ Христа і 12 апостолів) була справжнісіньким дивом.

Я дбав про розбудову Києва, його украплення. Київ, за моїм розпорядженням, обнесли валами заввишки 14-25 метрів і довжиною 3,5 кілометрів; у небезпечних місцях викопали рови. В укріпленнях було прорізано кілька вражаючих воріт: Золоті, Софійські, Печерські, Лядські. Можливо, вам доводилось милуватись Золотими воротами?

Як до душі мені був мир і спокій! Я піклувався про розвиток освіти, науки, мистецтва."

    Учитель : До нашої розмови приєдналась одна з доньок Ярослава Мудрого – Анна Ярославівна. Про що ж розповість вона? ( презентаційний слайд, фото Анни Ярославівни)

« Батько мав міцні дипломатичні відносини з Візантією, Німецькою імперією.

 У зовнішній політиці він  використовував «шлюбну дипломатію»: сам одружився з донькою шведського короля Інгігердою (Іриною), сестер видав за польського короля Казимира, сина Всеволода одружив з дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха, сина Ізяслава - з сестрою Казимира, сина Святослава - з онукою цісаря Генріха II, доньку Анастасію в  - з угорським королем Гаральдом Суворим, мене, Анну  - з французьким королем Генріхом І. Поєднатись з нашим родом прагнули чи не всі Володарі Європи, а це означало, що життя  батька було прожите не  дарма. Київська Русь досягла могутності, мала авторитет у Європі.

Його вагомим внеском  в розвиток правовідносин у Київській Русі вважаю "Руську правду", свод законів. (презентаційний слайд)

Ось деякі його статі, ознайомтесь з ними.

-        ...Якщо уб’є вільна людина, то за нього мають право помсти брат за брат або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або нема можливості помститися, то хай одержить 40 гривен за вбитого; якщо вбитий буде русин, чи гридин, чи купчина, чи ябедник, чи мечник, якщо він ізгой буде, чи словенін, то сплатить за нього 40 гривень.

-        Якщо палець відрубає у будь-кого, то сплатити потерпілому 3 гривня за образу.

А за вирваний вус або шмат бороди сплатити потерпілому 12 гривень.

Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде крадене у своїй общині, то отримає своє та 3 гривни за образу.

Якщо холоп вдарить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а той не схоче його видати, то залишає холопа у себе і сплачує скривдженому 12 гривен; а потім , якщо де зустріне той, кого побили, образника холопа, той має право побити його."

Гра «Судові справи з Ярославом Мудрим

    Ми ознайомились зі статтями «Руської правди», складіть ситуації з правопорушеннями в Київській Русі, а Ярослав Мудрий виступить у ролі судді. (Метод «мозкова атака»)

Кожен учень стисло висловлює власну думку щодо значення правління Ярослава Мудрого, а потім один з учнів підбиває підсумок і робить висновок. За необхідності вчитель допомагає учням.

Висновок. За правління Ярослава Мудрого в Київській Русі відбулися такі зміни:

1.      посилення держави;

2.      зміцнення її кордонів;

3.      піднесення міжнародного авторитету;

4.      інтенсивне будівництво міст;

5.      піднесення господарства й торгівлі;

6.      високий розвиток культури.

Уславлене ім*я князя і в наному місті.

    У Лубнах є вулиця Ярослава Мудрого.

    Вулиця Ярослава Мудрого — центральна вулиця міста Лубен, на якій розташовані численні міські державні установи, заклади освіти і культури; заклади освіти і культури частково збереглася історична забудова. ( сучасне фото вул. Я. Мудрого)

    Вулиця утворилася до жовтневих подій (1917), адже є однією з історичних лубенських, про що нагадують рештки старої вуличної забудови — переважно одно- або кількаповерхові будинки в цегляному стилі, а також з елементами модерну. За царату вулиця носила назву Дворянська.

    У 1899 році на вулиці (тоді за нею) був зведений храм Різдва Пресвятої Богородиці.

    У 1988 році з нагоди святкувань 1000-ліття міста Лубен проведено впорядкування вулиці, тоді ж на початку вулиці — на розі із вулицею Радянською встановлено пам'ятник Володимиру Мономаху (офіційна назва — «пам'ятник Тисячоліттю заснування міста»), є односторонньою.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Розгадаємо кросворд.

По горизонталі: 2. Сестра Ярослава Мудрого, яка стала дружиною польського короля (Доброніга). 6. Територія, на якій князював брат Ярослава Мудрого Мстислав (Тмутаракань). 7. Один із братів Ярослава Мудрого, який загинув від руки рідного брата

Святополка (Борис). 8. Автор «Повісті минулих літ» (Нестор). 9. Перший митрополит на Русі (Іларіон). 11. Дочка Ярослава Мудрого, яка стала дружиною французького короля Генріха I (Анна). 12. Місто, територія якого за правління Ярослава зросла в сім разів (Київ). 13. Навчальні заклади, які відкривав на Русі Ярослав Мудрий (школа).

По вертикалі: 1. Золоті .... (ворота). 3. Брат Ярослава Мудрого, який князював у Чернігові (Мстислав). 4. Прізвисько, яке отримав брат Ярослава Мудрого Святополк (Окаянний). 5. Онук Ярослава Мудрого і візантійського імператора - Володимир ....(Мономах). 10. Перший збірник законів «      правда»(Руська).

Метод “Прес” (для слабших дітей): за що Ярослава нарекли Мудрим?

Метод “Прес” (для сильніших дітей): чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Київської Русі? Як ви гадаєте, який етап свого розвитку пережала Київська держава в роки князювання Ярослава Мудрого? Доведіть свою думку.

VII.   Оцінювання

VIII.  Домашнє завдання: 1. Вивчити тему «Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого». 2. Охарактеризувати діяльність Ярослава Мудрого.

Екскурсовод. Як бачите, місто поділилося на кілька частин. Однією з них є Старий Город (місто Володимира) на Старокиївській горі, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часів Ярослава, на місці, де відбувся останній бій із печенігами, виник Новий, або Великий Город (місто Ярослава). Внизу розташований поділ, де мешкають ремісники і торговці. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищеній Горі або у Великому Городі.

Укріплене наше місто трьома захисними валами. . На хребті валу споруджено остріг - огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а попереду навіть кам’яні стінки. В'їхати до міста можна через брами: Лядську, Жидівську. Угорську та Золоту. Загалом все місто займає 400 гектарів. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбільших міст Європи. Детальніше про нього розповість наш архітектор.

Архітектор. Київ є дуже мальовничим. Але ніхто не має права зводити споруди, як заманеться. Існує спеціальний збірник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусідам.

Переважна більшість будівель є дерев’яними. Найкраще збудовані будинки заможних верств населення - "хороми". Князівські і боярські палати мають два і більше поверхи. Це будівлі ще називають тереми. Біднота мешкає в невеликих будиночках площею близько 20 м. їх роблять з глини чи дерева та обмазують. Двопохилий дах вкривають соломою, деревом, черепицею або свинцем. Підлога - глиняна, подекуди — дерев'яна. З дерева також споруджені перші церкви в нашому місті.

Тепер ми все більше будуємо кам’яних споруд, щоб вони зберігались протягом століть для наших нащадків.

Учитель. Подальший розвиток господарства, міжнародні зв’язки вимагали збільшення кількості освічених людей. Про поширення і роль освіти київської держави свідчить той факт, що збереглися підписи королеви Анни серед "хрестиків", які ставили на державних актах неписьменні французькі політики.

Як же розвивалась освіта і писемність у Київській Русі?

Учень-екскурсовод. Писемність у Київській Русі була відома ще до запровадження християнства. Про це свідчать угоди Русі з греками, в яких містяться вказівки про те. що обидві держави розв'язували різні спірні питання "не тільки на словах, а й на письмі".

У IX ст. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій створили більш досконале словенське письмо - кирилицю. Після введення на Русі християнства кирилиця поступово витіснила стару писемність. Саме християнство справило значний вплив на розвиток освіти. Осередками освіти стали монастирі та церкви.

Учитель. Завітаймо до однієї такої монастирської школи. Познайомимось з її учнями. Послухаємо розповідь.

Учень монастирської школи. Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей. плакали, як за померлими, настільки це було незвичною справою. За часів Ярослава Мудрою кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися в будь-якому приміщенні.

Учитель  монастирської школи.   Підручниками   служили   богослужебні   книги,   найчастіше Псалтир.

Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал-металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам'ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев'яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.

Показ ілюстрацій

Учитель. Високо цінували книгу на Русі. Її вважали поводирем у житті. Про увагу до книг свідчить той факт, що почали створювати бібліотеки.

Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софіївському соборі у Києві. Його бібліотека була найбільшою у світі на той час і нараховувала понад 500 томів. Сьогодні Софія Київська - дорогоцінна пам’ятка не тільки для України, а й для всього світу.

Робота з ілюстраціями

 Софійський Собор дуже знаменитий, має наші національні риси.

Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії. Церква має бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи - нефи. Софіївський Собор не схожий на жодний храм у світі.

Зайдіть до собору, і ви одразу ж побачите Божу Матір Оранту. яка в молитві здіймає руки догори. ЇЇ зобразили на ясному золотому тлі.Її вбрання - золоте і блакитне. Ці кольори символи нашої Русі. Фігуру Оранти  виклали мозаїкою - кольоровими шматочками спеціального скла - смальти.

Стіни храму прикрашені фресками-розписом по сирій штукатурці. На них зобразив я князя Ярослава Мудрого з дружиною, синами й дочками, сцени з полювання та давньоруських музикантів - скоморохів.

Екскурсовод. Давайте зійдемо на Старокиївську гору і поглянемо на першу кам’яну споруду Києва - Десятинну церкву.

Робота з ілюстраціями

Бесіда

•        На честь якої події збудовано Десятинну церкву?

•        Хто її заклав?

•        Чому вона отримала таку назву?

•        Як ще називали цю церкву?

Учитель. А зараз пропоную продовжити нашу подорож. Ми у славетному місті  - Лубни.

Місто Лубни є одним з найстаріших поселень на Полтавщині. Засноване понад 1000 років тому, місто славиться своєю історією, красою та чистотою природи, рікою Сула та Мгарським Спасо-Преображенським монастирем.

Припускається, що перші поселення на території сучасних Лубен з’явилися ще в неолітичну добу – в урочищі Лиса Гора у ІV тис. до н. е. Назва міста, яка іноді в стародавніх писемних джерелах звучить як «Лубно», вірогідно походить від заняття його мешканців – виготовлення луб’яних витворів.

Місто було засноване Великим князем Київським Володимиром Святославичем у 988 році в честь прийняття християнства, як одна з фортець Посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від степових нападників. Спочатку це була невелика дерев'яна фортеця над Сулою. Такі фортеці будувалися на берегах річки Сули й утворювали ланцюг оборонних форпостів.

В серпні 1107 року під Лубнами великий князь київський Святополк Ізяславич разом з Володимиром Мономахом та іншими князями завдали важкої поразки половцям, якими командували Боняк і Шарукан.

Пам’ять про героїчні і трагічні сторінки історії краю зберігають пам’ятники і музей міста, прадавні назви його вулиць та мікрорайонів: майдан Володимира, вулиця Ярослава Мудрого, вулиця Северина Наливайка та інш. (презентаційні слайди, фото старовинних Лубен та сучасних)

А на яких вулицях нашого міста розташовані ваші будинки? Що ви, знаєте про назву вашої вулиці?

IV.    Підсумок уроку

Учитель. Ось і закінчилась наша подорож у часи Київської Русі. За короткий час ми зуміли познайомитись лише з невеликою частиною культурної спадщини однієї з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи. Адже культура Київської Русі IX - XIII ст. була надзвичайно високою і сягала європейського рівня. Монголо-татарська навала на деякий час загальмувала духовний розвиток країни. Були знищені міста і села в руїни перетворились чудові храми і собори, в полум'ї ікони і літописи.

Але ніхто не зміг викоренити культурні традиції народу, які стали тією основою, на підставі якої склалася наступна культура України.

Тож сподіваюся, що ми всі. завжди будемо згадувати про велику державу, що її по цеглині будували перші князі, піднімали до вершини слави Володимир Великий і Ярослав Мудрий та у всі віки зачищати наші діди і прадіди.

Відповіді учнів на проблемне питання.

V.      Домашнє завдання

         Запишіть відомі вам прислів'я та приказки про Київ.

         Напишіть твір-мініатюру "Древній Київ за часів правління Ярослава Мудрого".

Урок 4

Тема: Урок узагальнення за темою «Історичне значення Київської Русі»

Очікувані результати:

          після уроку учні зможуть:

• здобувати та використовувати знання про розвиток культури Київської держави(Русь-Україна) наприкінці X– упершій половині XI століття;
• пояснювати поняття «архітектура», «фреска», «мозаїка», «смальта», «кирилиця»;
• розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та мистецтва Київської Русі, рідного міста;
• давати характеристику пам’яткам культури зазначеної доби

Тип уроку:повторювально-узагальнюючий

Компетенції учнів:

інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова.

Обладнання: настінна карта «Київська Русь», ілюстрації(підручник «Історія України»), уривки з художньо- історичних творів, «Повість минулих літ».

ХІД УРОКУ

I.       Організація учнів класу

II.      Актуалізація опорних знань

Питання для бліцопитування

Учитель. Перш, ніж почнемо розглядати питання, в чому полягає історичне значення Київської Русі, зробимо подорож у минулі часи початку та розвитку цієї держави.

1.     Згадайте, які племена стали пращурами українського народу?

2.     Територія якого племені древніх слов’ян стала центром Київської держави?

3.     Про що свідчить назва « Аскольдова могила»?

4.     Звідки прийшла династія Рюриковичів до Київської держави?

5.    Олег князював у Києві ЗО років, Ігор - 33. Проте в літописі правлінню Ігоря присвячено значно менше місця, ніж Олегу. Як ви вважаєте, чому? Що було спільного в правлінні Олега та Ігоря?

6.    У 945 р. княжий престол у Києві посіла княгиня Ольга. Чи можна вважати зміни, здійснені княгинею Ольгою під час її правління в Київській Русі, реформами? Як ви вважаєте, княгиня Ольга - негативна чи позитивна історична постать?

7.      Кияни досить часто осудливо говорили:«Ти, княже, шукаєш чужої землі, а свою покинув». Кому з князів адресовані ці слова?

8.      Чому Святослава окремі історики вважають завойовником?

Робота з настінною картою

1.      Дати характеристику географічного положення Київської Русі?

2.      Показати кордони, назвати країни, з якими межувала староруська держава, країни , з якими мала дипломатичні відносини.

3.      Показати кордони князівств, що утворились унаслідок політичної роздробленості Київської держави.

Робота з криптограмами

1.      Імена яких київських князів зашифровані у криптограмі

26, 22, 25 (Кий)

32, 41, 23, 43 (Ігор)

23, 72, 64, 41, 11 (Ольга)

51, 32, 43 (Дір)

2.      Товари, якими торгувала Київська Русь (експорт, імпорт).

82,61,51     (мед)

14, 24, 63, 43, 23 (хутро)

44, 23, 31, 62 (шовк)

33,23,53,73,51    (посуд)

         1       2       3       4       5       6       7       8

1       а       б       в       г       Д       е       є      ж

2       3       и       і        ї        й       к       я      м

3       н       о       п       р       с        т       У     ф

4       X                ч       ш      щ      ь       ю      я

Впізнай  та опиши подію подію: (презентаційні слайди)

Установити відповідність:

«Повість минулих літ»         Володимир Мономах        

 «Повчання дітям»                Невідомий автор               

«Слово о полку Ігоровім»     Ярослав Мудрий     

Софіївський собор                   Нестор     

Десятинна церква                             Ярослав Мудрий

« Руська правда»                               Онука Ярослава Мудрого

« Слово про закон і благодать»       Володимир Великий

Школи для дівчат                               Іларіон

Завдання «Віднови історичний документ»

Археологи знайшли обгорілу записку, текст якої потрібно відновити та дати відповіді на питання.

« І копи пройшов у _____________ звелів поскидати___________________

Тих порубати,  а других вогню оддати___________        ж повелів

він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу___

__________        наказав     будувати___________  й_______________.»

1.      Про яке місто йде мова в записці?

2.      З якою подією пов'язаний знайдений текст, коли вона відбулася?

3.      Про яку історичну особу згадується в знайденій записці?

Прийом незакінченого речення

Учні, підсумовуючи знання з вивченої теми «Київська Русь», роблять висновок, у чому історичне значення Київської Русі. Працюють біля дошки і роблять записи в зошит.

1.      Утворення Київської держави сприяло розвитку східнослов’янських племен і утворення трьох держав:..( України, Білорусі, Росії).

2.      Київська Русь створила економічну основу, заклала фундамент економічного…( зміцнення українських земель).

3.      Руські люди створили багату духовну спадщину. Сформували основу національної….( культури української нації).

4.      Київська Русь була першою формою української державності, у ній закладалися традиції….( незалежної держави).

5.      Військова могутність Русі була щитом, що захищав захід від нападів численних…( орд кочових племен).

6.      Давньоруська держава мала великий вплив на політичні події і міжнародні….( відносини).

7.      Київ був центром міжнародної…( торгівлі).

8.      Галицько-Волинське князівство протягом ста років було спадкоємницею….( Київської держави).

9.      Галицько-Волинське князівство утворилось як велика етнічна держава, яка згодом стала європейським….( князівством).

10.    Галицько-Волинське князівство відіграло важливу роль у формуванні української….( культури).

11 .Київська Русь і Галицько-Волинське князівство формували українську… (державу).

III.     Оцінювання учнів

IV.    Домашнє завдання. 1. Повторити вивчену тему «Київська Русь наприкінці X- у І половині XI століття».